Повертаємося до “німого кіно” чи починаємо “ненав’язливу рекламу”?

Іван Данюк, директор ТОВ “Місто ТВМ”

Іван Данюк. ТОВ Місто ТВМ.

Від винаходу братами Люм’єра і впродовж наступних декількох наступних десятиліть кіно існувало лише у німому форматі. Відсутність звуку компенсувалося титрами та акомпанементом музиканта у театрі. Потім з’явився звук і колір, і зрештою, з тих пір кіно удосконалювалося лише в плані спецефектів та комп’ютерної графіки.

Що ж стосується реклами, то тут не все так однозначно.

Рекламодавці, які знімають ролики для телебачення, орієнтуються на все – і на картинку, і на звук. Але збільшення кількості реклами в телевізорі глядачі сприйняли по-своєму – стали перемикати на інший канал або ж виходили на кухню або в інше приміщення. Деякі рекламодавці оригінально на це зреагували – вони стали робити дуже гучну рекламу, щоб її було чути і на кухні, і в туалеті. Зрештою, маємо визнати, що телереклама зокрема, як і вся реклама – загалом, стала аж занадто нав’язливою.

Занадто нав’язливою реклама стала і в інших місцях, де бувають люди – на вулиці, в транспорті.

Так сталося, що ми тривалий час (з 2011 року) займаємося відеорекламою в маршрутках. Тобто, ми показували відео зі звуком до літа цього року.

Що ж сталося влітку? Запорізька мерія 24 липня прийняла розпорядження, яким заборонила використання звуку в пасажирському транспорті, окрім оголошення зупинок та їх тривалості.

Подобається нам це чи ні, але треба дотримуватися законодавства. Dura lex sed lex – закон суворий, але це закон.

Чи перехід у стадії “німої реклами” лише негативно вплине на її ефективність? Адже багато рекламодавців вважають, що без звуку не всі звертають уваги на роботу моніторів.

Ми не будемо заперечувати це, оскільки дійсно, частину людей можна відволікти від телефону чи споглядання чогось тільки звуком.

Але, у відключенні звуку є свої “плюси”.

Як не це дивно, сприйняття пасажирами “німої” реклами краще, аніж звукової.

Скільки разів ми не пробували виставити оптимальний рівень звуку, але врешті зазнали невдачі. Довелося визнати, що технічно це питання в умовах нинішніх маршруток просто не можна вирішити. Адже, під час зупинки маршрутки звукова дорожка гарно чути, під час набирання ходу – уже гірше, а під час швидкої їзди або ж включеного радіо водієм – узагалі не чути.

У цій ситуації включення максимальної гучності неможливо з декількох причин. Гучний звук заважає як водію чути прохання пасажирів зупинитися, так і дратує пасажирів. У нас було декілька випадків, коли невдоволені гучністю реклами пасажири просто висмикували дроти із колонок.

Окрема тема – подвійний звуковий тиск на пасажирів. Адже майже усі водії під час поїздок прослуховують радіо. І незалежно від того, хто кого перекрикує – відеореклама радіо чи навпаки – пасажирів це більше дратує, чим піднімає настрій.

Тому відсутність звуку є певним виходом із ситуації, коли на голови пасажирів маршруток навалюється різноманітний звуковий поток – радіо водія, шум двигуна, розмови сусідів тощо.

Наша реклама стала менш агресивною, менш нав’язливою, а в перспективі – більш ефективною. Адже вона не буде викликати негативу з боку потенційних клієнтів наших рекламодавців. Дизайнерам доведеться переформатуватися на титри або ж більш вдалі написи.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *