Наш блог

Перші результати від “освоєння” Кічкаса

Так історично склалося, що за час існування ТОВ “Місто ТВМ” (а це 6,5 років) масив Павло-Кічкас залишався без телереклами в маршрутках.
Не буду вдаватися в причини цього, а лише скажу, що ефект від запуску телереклами на Кічкас фірма відчула уже за 10 днів. Перший дзвінок від потенційного клієнта пролунав о 8.05, коли я лише збирався на роботу, а інший застав мене уже в офісі – о 9.26. Обидва клієнти побачили телерекламу в маршруті №73. І це сталося після запуску лише одної машини. А у наших планах запуск як мінімум ще одної, а то може й усіх чотирьох машин.
Про що це свідчить?
По-перше, рішення про запуск телереклами в маршрутках на Кічкас, як одного з найбільш привабливих видів реклами на транспорті, було правильне, і навіть запізнілим.
По-друге, можна буде спостерігати зростання інтересу до реклами не лише потенційних рекламодавців, а й їх потенційних клієнтів. А те, що телерекламу на Кічкасі помітили споживачі, я можу сказати із впевненістю, оскільки сам живу там і чую місцеві розмови і настрої.
Очікуємо на запуск другої машини, який може відбутися уже в цю неділю. Хоча, не будемо казати напевно, оскільки завжди виникають якісь перепони.
Коротше, ми сподіваємося…
Іван Данюк,
директор ТОВ “Місто ТВМ”
(Телереклама в маршрутках)

Чи варто рекламуватися у міжсезоння?

Якщо ви Coca Cola чи Procter&Gamble, то ви рекламуєтеся 365 днів на рік.

Цьому сприяють два чинники:
1) величезний рекламний бюджет, який перевищує річні бюджети багатьох країн;
2) продукти розраховані на щоденне споживання.

Але як бути фірмам з обмеженим рекламним бюджетом та чітко вираженими сезонними підйомами та спадами споживання?

Переважна більшість компаній намагаються активно рекламуватися лише в сезон, а у міжсезоння скорочувати рекламний бюджет до мінімуму (аж до нуля).

Логіка такої позиції на перший погляд виглядає цілком обгрунтованою: в сезон ми більше заробляємо, тому й більше витрачаємо, а в міжсезоння ми менше заробляємо, тому затягуємо “рекламний” пасок.

Не буду сперечатися з даною точкою зору. Зазначу лише, що вона вказує на відсутність чіткої рекламної стратегії, і ставить її в залежність лише від ринкової коньюнктури.

Те, що так думає переважна більшість компаній, призводить до наступних наслідків. У сезон на споживача з усіх щілин сипеться реклама про один і той же продукт, а у міжсезоння – жодної реклами.

Висновок очевидний – у міжсезонні Вашу рекламу помітять, оскільки ви у гордій самоті, тоді як у сезон це ще не факт. А на перенасиченому рекламному ринку те, що Вас помітили – уже перемога. Адже скільки реклами залишається непоміченою…
Як казав Стів Джоббс, “Думай по-інакшому” (Think different). Бо коли так почнуть думати усі, доведеться вигадувати новий велосипед навіть у міжсезоння.

Іван Данюк,
Директор ТОВ “Місто ТВМ” (Телереклама в маршрутках)

Чи потрібно брати участь у виставках?

Виставки – один із чинників рекламної стратегії просування компанії на ринку.
Але наскільки важливий – от у чому питання…
Якщо у 1990-х роках виставки були дуже ефективним знаряддям рекламної кампанії, то вже із 2000-х відчувається розчарування та зменшення кількості учасників. І справа не лише в тому, що збільшилась кількість власне організаторів та самих виставок, але й зник ажіотаж у відвідувачів.
Власне, нічого особливого не відбулося, крім насичення ринку і пов’язаного з ним зменшення інтересу до продуктів та послуг. Щоб знайти товар чи послугу не обов’язково йти на виставку – достатньо зайти в інтернет та задати ключові слова в пошуковій системі.
Значення виставок значно зменшилося, але чи значить це, що варто взагалі від них відмовитися?
Навряд чи. За власним досвідом скажу, що брав участь не в одній виставці. Миттєвого ефекту (“гарячих продажів”) під час чи відразу ж після виставки не варто очікувати. Але це чудовий майданчик для перспективного співробітництва. Тому ми й надалі будемо приймати участь у різних виставках – і необов’язково профільних.
Іван Данюк, директор ТОВ “Місто ТВМ”

Що таке QR-код та що з ним робити?

Одна з співробітниць (колишня) компанії “Місто ТВМ” залишила по собі згадку, конвертувавши корпоративний QR-код фірми. За це їй окрема подяка! Дякуємо, Даша!
static_qr_code_without_logo

Отож, далі ми коротко розповімо що таке QR-код та з чим його їдять.

Як каже Вікіпедія, QR-код (англ. quick response — швидкий відгук) — це матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією «Denso-Wave» в 1994 році. Основна перевага QR-кода — це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці.
На відміну від старого штрихкоду, який сканують тонким променем, QR-код визначається сенсором як двовимірне зображення. Три квадрати в кутах зображення та менші синхронізуючі квадратики по всьому коду дозволяють нормалізувати розмір зображення і його орієнтацію, а також кут, під яким сенсор розташований до поверхні зображення. Точки переводяться в двійкові числа з перевіркою контрольних сум.

Основна перевага QR-коду — це легке розпізнавання скануючим обладнанням (в тому числі і фотокамерою мобільного телефону).

Хоча термін «QR code» є зареєстрованим товарним знаком «DENSO Corporation», використання кодів не обкладається ніякими ліцензійними відрахуваннями, а самі вони описані й опубліковані як стандарти ISO. Специфікація QR-коду не описує формат даних.

Найпопулярніші програми перегляду QR-кодів підтримують такі формати даних: URL, веб-сторінки, E-mail (з темою листа), SMS на номер (з темою), MeCard, vCard, географічні координати.

Також деякі програми можуть розпізнавати файли GIF, JPG, PNG або MID менше 4 КБ і зашифрований текст, але ці формати не отримали популярності.
QR-коди найрозповсюдженіші в Японії, країні, де штрих-коди користувалися такою великою популярністю, що обсяг інформації, зашифрованої в коді, швидко перестав влаштовувати індустрію. Японці почали експериментувати з новими способами кодування невеликих обсягів інформації в графічному зображенні. Вже на початку 2000 року вони набули широкого використання у Японії. Їх можна бачити на великій кількості плакатів, упаковок і товарів.

QR-код також вельми поширений у країнах Азії, Китаю, поступово розвивається в Європі та Північній Америці. Найбільше визнання він отримав серед користувачів мобільного зв’язку — встановивши програму-розпізнавач, абонент може моментально заносити в свій телефон текстову інформацію, додавати контакти в адресну книгу, переходити по web-посиланнях, відправляти SMS-повідомлення тощо.

Провідні японські оператори мобільного зв’язку спільно випускають під своїм брендом мобільні телефони з вбудованою підтримкою розпізнавання QR-коду. Як показало дослідження, провідною компанією «comScore» 2011 року, 20 млн жителів США використовували мобільні телефони для сканування QR-кодів.

У Японії та Австрії QR-коди також використовуються на кладовищах (див. Віртуальне кладовище) та містять інформацію про померлого. Також, QR-коди активно використовують у туризмі. Наприклад, у Львові об’єднання бізнесменів «Туристичний Рух Львова» розмістило QR-коди на понад 80 туристичних об’єктах. Це дає змогу туристам легко орієнтуватися в місті, навіть не знаючи української мови, тому що QR-коди встановлені кількома мовами.

QR-коди застосовуються для розміщення в рекламі, пошуку інформації, привітань зі святами, обміну контактами, авторизації та реєстрації в сервісах, підключення до WiFi в публічних місцях — для будь-яких дій, що мають на увазі інтерактив з власником смартфону. Для користувача код дав спромогу переходити за посиланнями, для рекламодавця — можливість інтеграції зовнішньої і ТБ-реклами з інтерактивом, доступним тільки в цифровому середовищі.

Серед соціальних проектів застосування — спеціальні бейджі для літніх людей і дітей, які страждають аутизмом.

Прочитавши усе це, я задумався – а чи не пора наліво та направо використовувати QR-код?

https://uk.wikipedia.org/wiki/QR-%D0%BA%D0%BE%D0%B4

Місто ТВМ помітили у Національному бізнес-рейтингу! Помітили?! Та невже??

Учора до нас прийшов лист, який ми виклали раніше –

рейтинг

Коротко суть.

Така організація, як Торгово-промислова Україна (не плутати із схожою Торгово-промисловою палатою України), що розташовується у Києві на вул. Автозаводській 54/19, порадувала нас тим, що наше підприємство (ТОВ “Місто ТВМ”) стало володарем звання Leader of the Branch 2016 (“Лідер галузі 2016”). Мовляв, ми здобули “золото рейтингу” серед суб’єктів господарювання України за показником “Коефіцієнт обертаємості активів” та “срібло рейтингу” серед суб’єктів господарювання Запорізької області за показником “Рентабельність власного капіталу”.

Мене запросили “як керівника одного з найкращих підприємств України” приєднатися до річної програми та вибрати оптимальний формат участі, а також відвідати урочисту Церемонію нагородження, що має відбутися на День незалежності у Львові.

Ну що сказати… Працюємо ми собі та й працюємо, і в ніякі рейтинги не заглядаємо. Звичайно, приємно бути у ТОП-100 (навіть 69-тим). Але за які заслуги нас так покарали, чи це просто бізнес-проект – ми й до цих пір точно не визначилися.

У крайньому випадку, у Львів квитки не купили. Принаймні, поки що… А може заради медальки варто… Що скажете?

Іван Данюк,
Директор ТОВ “Місто ТВМ”
20229921_457698931264246_3855588356500625252_o

Цього літа рекламісти не відпочивають

Справа в тому, що на відміну від попередніх років, цього року літо виявилося досить жвавим. Наприклад, телереклама в маршрутках зазвичай користується пожвавленим попитом шість місяців з дванадцяти – два весняних місяці – (березень-квітень), уся осінь, та зимовий грудень. Більш-менш активним може видатися серпень, та й то лише його останні дні.
Проте цього року ситуація кардинально відрізняється від останніх трьох років. Передусім треба вказати на такий чинник, як військовий. Якщо у 2014 році усі рекламодавці остерігалися активізації військових дій, то нині війна – частина нашого життя, і ми вже настільки до неї звикли, що це нагадує тривалий арабо-ізраїльський конфлікт.
Трохи відійшли у бік й політичні баталії (дається взнаки те, що цього року немає ні президентських, ні парламентських виборів, а окремі місцеві вибори не підняли бучу українського масштабу).
Отож, відносна стабілізація призвела до того, що бізнесмени перестали озиратися, почали більш активно діяти, в тому числі і в напрямку реклами. Як наслідок, цього літа рекламодавці почали вкладати кошти, не очікуючи осені (періоду традиційного сплеску ділової активності).
Цікаво те, що серед рекламодавців все частіше доводиться бачити промислові підприємства, заводи. Якщо у промисловців знайшлися гроші на рекламу, значить вони планують розширятися. А для такого промислового міста, як Запоріжжя, це, безумовно, гарний знак.
У попередні роки значна кількість клієнтів робила літню паузу у своїх рекламних кампаніях. Щоб заохотити їх рекламуватися, доводилося вигадувати усілякі акції, які передбачали значні дисконти. І то клієнти намагалися торгуватися. Зараз ситуація інша – торгуються лише одиниці. Адже усі розуміють гостру потребу в рекламі.

Іван Данюк,
директор ТОВ “Місто ТВМ”
(Телереклама в маршрутках Запоріжжя з 2011 року)

Для рекламістів січень цього року більш успішний, ніж у минулому році

Город ТВМ (логотип)
Данюк Іван, директор рекламного агентства “Місто ТВМ”: Ми бачимо відновлення і зростання рекламного ринку. Кількість брендів у збірці виросла на 18% у порівнянні з січнем минулого року. Максимальне зростання показали такі категорії, як бюджетні організації (у сфері освіту), торгові мережі та оператори ринку фінансових послуг.